В наступних нотатках спробую зкласти до купи усі деталі довколо створення й функціонування товариства зразка Гетьманськиx Січей, що існували у 20-х по 40-ві роки y З'єднаних Державах Америки й Канаді. Часу обмаль, роботи купа, тому цілком можливо, що інколи буде викладатися спонтанна нісенітниця, яку, однак, планую вичищати наскільки очі побачать.
Інформація йтиме за настyпними категоріями:
1. Доктрина/політика. До цього розділу зливатиметься усе, що має відношення до того як товариство себе уявляє в цьому світі, яких засад має дотримуватись і як, що не менш важливо, бажає щоб його сприймали сторонні люди й заклади.
2. Проекти зайнять. Сюди йтиме тактична сторона усього, чим товариство займатиметься. Інформація в ідеалі викладатиметься за армійською методою TCS (Task Conditions Standards), щоб уникнути зайвої лабуди, але хто його знає куди винесе.
3. CIF/Zeughaus (Central issue Facility / Zeughaus). Сюди йтиме усе, що має до справи з логістикою постачання й ділитиметься згідно військової системи, що складається з классів І-Х. Більш детально можна ознайомитися тут
4. Закон/право. Досвід УГО 1942-го року дав непоганий, хоча занадто дорогий смак наслідків нехтування знанням законодавства й послугами адвокатів. Тому усі деталі, що стосуються існування товариства по обидва боки великої калабані, будуть детально вивчатися й викладатися в цій категорії.
5. Фізична підготовка. Говорить саме за себе, звичайно укладатиметься з оглядом на пересічного цивіліста середнього віку, що не видерався на Еверест і не ганяв ломакою братів Кличко та губернатора Каліфорнії.
6. Медицина. Ну як без неї? Навіть у клубі по складанню оріґамі можуть виникнути травми. А рід зайнять товариства трохи відрізнятиметься за змістом.
7. Система зоохочень та відзнак. Маю надію, що це буде найменша категорія. Інакше можна спокійно зачиняти усю тему й записуватися до клоунади в лампасах, що вже який рік відбувається в краю.
8. Думки на гейзлику. Гоголівського Манілова ще ніхто не відміняв. Іноді й він може подати кілька слушних ідей.
Є великі черевики до заповнення. Бажаю принаймні не осоромитись перед Мариною!
Showing posts with label гетьманство. Show all posts
Showing posts with label гетьманство. Show all posts
Wednesday, July 7, 2010
Моднявий Прикид Справжніх Пацанів
Польовий/Робочий Однострій
Дефіциту уніформ на заході нема. Були б гроші і при бажанні можна зодягнутися навіть у камуфляж основу якого складають рожеві й фіолетові плями. Однак, перед тим як витрушувати гаманця (та чи ще є так багато чого витрушувати?) слід застановитися над двома питаннями: для якої функції потрібна нова іграшка та чи буде їй вжиток років за п'ять від придбання?
Відповідь на перше питання лежить у засадах спортового товариства, що роблять зайвим будь який вид камуфляжу. Ні в одній країні група дорослих людей у камуфляжі, що розмовляють з іноземним акцентом, ще не викликала море захоплення та ентузіазму. З іншого боку, однотонні робочі уніформи прийняті у багатьох цивільних установах і не ріжуть око. Та й від кого може заховати камуфляж, якщо сучасні прилади спостереження вже давно читають теплові й інші випромінювання усього, що ходить світом за вийн ятком хіба крокодилів? Товариство не ставить собі за мету змагатися з сомалійськими піратами чи колумбійською наркомафією. Від усіх решти камуфляж не допоможе. Звичайно, камуфляжну гамму можна ще розглядати як виділяючу ознаку. Однак й тут виникають певні проблеми. Класичний Woodland має купу модифікацій, однак не є чимось оригінальним, а в очах ФБР чи ATF цілком може викликати певні асоціації з міліцією дрімучих північно американських лісів. Якщо хтось гадає, що в подібнiм немає нічого небезпечного для здоров'я, то нехай погляне сюди.
Бундесверівський камуфляж затягає містечковою арійскістю краєвих насосів, які воліють гламуру за вжитком мюлеріанської мімікрії до нації, що на даний момент спокійно проміняє їх на бутля з метаном.. Український камуфляж має не злу гамму, однак в порівнянні з його якістю, навіть деякі китайські вироби починають видаватися не такою вже й халявою. Зустріч з пральною машиною перетворює однострій ЗСУ мало не на сніговий маск-халат. Для реалій спортового товариства міг би підійти експерементальний австрійський камуфляж, однак в Америці його не густо, а за станом 2010-року курс євро відбиває будь яке бажання шопінг турів до Західної Європи. Залишається не так вже й багато варіантів. Їх стає ще менше, якщо узяти до уваги ознаки що власне робить польовий/робочий однострій польовим/робочим однострєм.
Однострій має бути функціональним. Цілком можливо, що заправлена до штанів блуза робить селепка подібним на Ален Делона. Напевно саме так думають браві гусари з далекої північної країни та ще й наші івани з гарнізонів разом з ними. Однак цікаво б подивитись, як подібне пасує до повзання у болоті з розгрузочним комплектом, що хіба чудом не заплутається з паском, який тримає штани гламурного вояки. Мотня на молнії теж не зле... якщо не розлетится посеред лісу під час маневрів.
Однострій має бути якісним. Що за щастя, якщо після першого прання він вилиняє й полізе по рубах? Досі хочеться сміятись, коли згадую застереження з вилетівшого до комина лабазу "Lost Legions", що торгував лахами для реенакторів ДСВ: "Не періть наші камуфляжні парки з порошком! Вони полиняють усядутся у розмірі, а грошей ми вам не повернемо".
Однострій має бути не дорогим. Гламур-гламуром, а є дуже багато речей які набагато потрібніші для зайнять ніж галіфе від Дольче Кабана.
Однострій має бути у всіх потрібних розмірах. Це особливо стосується різної екзотики з обмундурування. Якщо, якимось чудом, товариство збільшиться до поважного розміру, то де брати дефіцитні шкарпетки з бомбончиками крутих грецьких командос?
Однострій має бути модульним. До цієї пастки постійно потрапляють навіть деякі види військ. Наприклад авіація, завівши новий взірець камуфляжу на штани й гімнастерки, постійно забуває про дощовики, нашоломники й покриття бронежилетів не кажучи вже про цілий ряд інших запісдюнів вживаних сучасними селепками. В результаті, раз на десять років, американські летуни виглядають немов підрозділ УПА, що побував на весіллі, а по дорозі додому роздягнув мадярських гонведів й все теє разом на себе вбрав.
То що ж залишилося до шпацеру? Років, з 30 тому Австрія (країна, що давно вже не виблискує капіталом) стомилася від мінливої мілітарної моди й повернула однострої кольору Olive Drab. Цей колір виглядає на місці і у гарнізоні і в лісі. Однострої цього кольору не треба тримати у комплекті "штани блуза", бо через відсутності гамми фарб вони не линяють хто в ліс хто по дрова. Ну а найголовніше підібрати решту забавок до цієї фарби навпрочуд легко. Від шкарпеток до розгрузочних комплектів. Мабуть останній аспект не є надто актуальним для австрійського Bundesheer, але спортовому товариству, що лише починає збирати себе до купи це є досить важливо. Важливо ще й разом і з задньою думкою: "а шо його робити з усім цим барахлом, якщо спрaва не піде далі перших зборів?"
Subscribe to:
Posts (Atom)



