По формалінових калюжах
Ковзнувши з гуркотом впаду
Між трупів синіх і байдужих
Отак до предків відійду.
Зберуть коллєґи гемостати,
Поприбирають мій бедлам.
І не спитає доня: "Тату,
Ну як кадаври твої там?"
Не буду зранку гречку їсти
В кефір кришити трускавки.
Бо не спромігся відповісти
На всі питання про нирки.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment