Ласкаво просимо, Дитино,
До міста зголоднілих левів.
В напівзвар'йовану родину
В відкритий світ замкнутих дверів.
У край понищених архівів,
На лацканах чужих медалів,
Сутан зітлілих, стихлих співів,
Украй прокурених вокзалів.
Де ніч удень а дні мов ночі,
Де кров чорніша від йодини.
Та ти у світ, Дитино, хочеш.
Ну що ж, народжуйся, ходи-но.
5 березня 1998
Вюрцбурґ
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment