Вершик на задану тему для Музону, мав включати в себе дощ, кондуктора та міжнаціональні взаємини Львова. На надхнення використані творчість радянських письменників та куплети Віктора Морозова
Зодягнутий у марево ночей
Я під дощем пускав вітри в калюжі
А із балькону у вазонку білі ружі
На лоба гримнули мені
Мов о бетон Антей.
Немов у піні весь Сарданапал,
Клістир пронісся по базарній площі
Поцілений у баби Рузі сиві мощі,
що заховались між вокзальних шпал
(кондуктор все єдно москаль й нахал!)
приблизно Зима 2006-го року
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment