Emeritus

Притомились коні,
Вже скакати дзуськи,
Вже грабар на цвинтар
Рискаля поніс,
З всохшої долоні
Впав дукат гайдуцький.
Покотивсь в отаву
У весняний ліс.

Падає насіння:
Виорана нива.
Та від ниви обрій
В небо утіка.
І висить вже хмара
Грозова та сива.
Блискавкою мітить
В серце гайдука.

Розповіли мандри,
Що зросте з тих зерен,
Що несе у хмарі
Мирная блакить.
Проростуть троянди
Де посіяв терен
Й поржавіла шабля
Їх не захистить.

25 Березня 2011 
Шварцбурґ