Порт у міста Пея

Основний розгрузочний комплект для спортових зайнять
З початками моди на ейрсофт любителі вдягнутися як "справжні воєнні" отримали величезну знеболюючу піґулку на комплекси меншoвартості. Тепер, можна вдягатися немов рейнджер з кінофільму і при тім не заробляти авторитету лисіючого брокера з Уол Стріту, що любить приміряти на себе весільну фату. Пані і панове, коли збираєтесь щось на себе натягнути, добре помізкуйте, як воно виглядатиме зі сторони та наскільки шолом Конана Варвара відповідає вашим функціональним потребам.  Також, перед тим як вкласти гроші до економіки Хін, не зле було б визначити, чим розгрузочний комплект не є.

Розгрузочний комплект не є колекцією порцеляни, яку стара пані збирає у шафі зі шкляною вітриною. Бо порцеляну не треба носити на плечах. Порцеляна може бути елеґанською й тендітною, єдина агресія, що їй загрожує, це кіт Міцусь, який дістався до незакрученої шклянки з валеріанкою.  Те, що розгрузка виконана у гаммі найновішого камуфляжу, ще не ґарантує її якість, зате екзотична країна виробник може ґарантувати якраз протилежне.

Розгрузочний комплект не є родичем прилада-мутанта, який за збоченою іронією досі зветься "Swiss Army Knife" навіть, коли в ньому  пристрій до в'язання панчіх, а директора фірми виробника звуть Джавахарлал Неру. Пересічному селепку не потрібно вісім пасків для фіксації кобури від кулемету максим, та окрема (дуже камуфляжна) торбинка на GPS. Власне й GPS йому не до потреби.  Xоча це справа персонального смаку: декому подобається жива скрипка, а хтось не проти й лабуха з бруклінської кнайпи, що водить смиком під фонограму.  Немає нічого веселіше ніж спостерігати  селепка, що зачепився крутою кобурою за корчі і мусить роздягатися до трусів, бо усі ті паски, ремінці й торбинки набагато легше застібнути ніж розстібнути.  Не хотілося б додавати до ситуації ведмедя зі здоровим апетитом і зневагою до куль .223-го калібру, що не потрапили до життєво необхідних органів.

Розгрузочний комплект не є експериментальним запісьдюном. Залиште цікаві досвіди військовим інститутам. Їм за це платять неабиякі гроші. А от селепку-аматору, що поїде на Чоколівку, заплатять хіба посмертну асекурацію, та й ту з запізненням.

Розгрузочний комплект не є анцуґом до церкви. Так, деякі селепки тримають окремий комплект до параду й інспекцій (сам таке робив), але  здебільшого  це досить розношене реміння, що мусить виконувати свою роль "помічника верблюда" і не більше.

Розгрузочний комплект не є дорогим. Якщо ви вже погодилися не йти в нім до причастя у неділю, то якої біди не купите вживаний набір зі знаменитого ібею? Слово гонору: типовий LCE та його декілька модифікацій зробленi настільки якісно, що з часів В'єтнамської війни у тому брезенті й залізяччі нічого не подерлося, не попсулося і служитиме ще сто років, хоч би його перед вами носили сто селепків.
Тому закладіть назад до шкарпетки все, що звідти витягли і записуйте, що дійсно може згодитися.

На потреби спортового товариства більше всього надається вже згаданий вище комплект LCE зразка 1970-го року.  Цьому є декілька підстав. З переходом американського війська на модульні бронежилети комплекти LCE почали поступово відходи зі вжитку у частинах і все частіше з'являтися у армійських комісійних магазинах, ібеї та Craig's List. Ціни дитячі. Не останню роль грає й примголошена контрактна індустрія, що має десь подіти готові комплекти, якими завалені склади і які вже нікому не потрібні у воєнторгах. Тому, господарю склепу, що виставляє LCE по ціні нових модулів я можу лише поспівчувати: за рогом перший ліпший капрал продасть те саме в 10 разів дешевше.

Перш ніж перейти до детального опису комплекта слід занзачити, що назв у цього щастя блукає десь з пів десятка. Найчастіше можна побачити: LBE (Load Bearing Equipment), LCE (Load Carrying Equipment), ILCE (Individual Load-Carrying Equipment),  ALICE (All-purpose Lightweight Individual Carrying Equipment) i можливо ще якісь комбінації зі схожою назвою. Така плутанина виникла у наслідок досить довгої еволюції комплекту, що вперше з'явився на початку 50-х років й замінив розгрузочний комплект зразка 1910-го року. Через це, різні покоління селепків звали його, кому як на душу клало і навіть шпіси від лоґістики не завжди могли відповісти на питання: яка самe офіційна назва на момент. Не спрощує справи й те,  що LCE є по суті набором індивідуальних частин, що можуть замінюватись на такі самі, чи інші, додаватись чи прибиратись, залежно від того з якої ноги встало дивізійне командування певного ранку. Подібну  інформацію слід тримати в голові при пошуці  комплекту по склепах й у інтернеті.

У зібраному вигляді LCE виглядає приблизно так:

Розбираючи по частинах вийде наступне:

  1. Individual Equipment Belt.  Ще цю штуку називають Pistol Belt. Модулярний пас з посиленими металом дірками до яких чіпляються гачки від підтяжок, протигазів і ще деяких гараздів залежно від потреб.  Розміру немає. Його можна допасувати як на маленьку дитину так і на чемпіона з поїдання ковбаси.

   2. 30 Round Magazine Case.  Підсумок на набої та гранати. Зазвичай вішається двоє для балансу. Даний вид розрахований на 3 магазинки великого формату від М16. Однак існують схожі підсумки на інші вигляди амуніції від калаша до фузеї діда Панаса, хоча такі вироби важче знайти й коштуватимуть вони дорожче.

   3. Individual Equipment Belt Suspenders. Уважно роздивіться задню частину підтяжок -- має бути лише один пасок, що роздвоюється в самім кінці. Не два, не три, а саме один. Більше не треба. Довжина підтяжок, так само як і ширина паса регулюється до дурних розмірів.  Ця частина комплекту повинна найдетальніше інспектуватися під час придбання. Причина досить проста: теоретично селепка можна зачепити за петлю позаду й тягнути на край світу хоч власноруч, хоч на ішаку чи вертольоті. Повинно витримати.

   4. Plastic Entrenching Tool Carrier. Чехол на складану лопату.  Про цей девайс мова окрема. В будь-якім випадку, мета спортового товариства не є відтворити стройбат спецназу, то тягати її за собою, мов талісман від злих духів, нема сенсу. Звичайно, компонент 4 не використовується й замінюється на компонент 5 (фляга у казанку й чехлі)

   5. 1 Quart Canteen Cover. Чехол від фляги, а у нім фляга й казанок до індивідуального вжитку. Чехол з хутром всередині, що відіграє роль термосу. На боці маленька кишенька до якої закладається йодина для дезинфекціі води та сіль для запобігання зневодженню у південних кліматах. Фляга може бути зі звичайною кришкою-закруткою, а може мати клапан до протигаза, щоб селепко міг напитися десь під Чорнобилем.

   6. First Aid Dressing/Unmounted Magnetic Compass Case. Пристібна кишеня на компас або пакет першої допомоги. Увага! Не поспішайте купувати ні одне ні друге. Будуть додаткові інструкції.

Кріпиться уся ця біда за допомогою спеціальних захватів, що мають купу назв, але зазвичай титулються Slide Keepers. Ця конструкція настільки досконала, що використовується і у інших, більш сучасних модулярних розгрузках. Можна мати декілька в запасі про випадок, але мені ще не доводилось чути, що застібнутий Slide Keeper розстібнувся чи загубився. При купівлі індивідуальних компонентів розгрузки, слід звертати увагу, щоб вони мали Slide Keepers протягнуті ззаду як на фотографії з номером шостим (first aid pouch), або принаймні мали їх у комплекті. Деякі компоненти, наприклад підсумки до набоїв мають по два Slide Keepers, то слід вважати, щоб не дали з одним. Номер 3 (Individual Equipment Belt Suspenders) кріпиться власними гачками й немає Slide Keepers у комплекті.

Інструкції, як збирати усю байду до купи будуть подані окремо.