Карабін СКС (Симонова) є випробованим зразком зброї, що був перевірений не в однім конфлікті, відносно поширений в ЗДА та Канаді й не коштує дурних грошей. Карабін може мати як фіксований (легальний у Каліфорнії) так і змінний магазин. Останні існують у варіантах на 5, 10, 20 та 30 набоїв. Слід зазначити, що тип магазину впливає на прицільність стрільби: фіксований магазин дає ліпші результати.
Карабін СКС можна цілком розглядати як потенційну модель, що може заступити до стандарту у товаристві.
Ha розгляд "за" і "проти" виходять міркування викладені нижче.
"Пісні кохання"
1. СКС це найдешевший з усіх напів-автоматів (semi auto), навіть цивільні калаші коштують дорожче.
2. Набої калібру 7.62x39mm, що йдуть до карабіну не є дорогими (на 2010 рік десь 20 центів поштучно), власне дешевше хіба 22 калібр "мілкашки". Набої ці можна купити у багатьох склепах й на разі не виглядає, що вони десь зникнуть. Власне набої калібру 7.62x39mm іноді можна придбати дешевше навіть від сучасного натівського калібру .223, а вже це добро майже на вагу йде.
3. Якщо брати до уваги профіль товариства з оглядом на потенційні змагання у півічнім кліматі, то СКС дає чудову можливість отримати уявлення про більшість зразків зброї на використанні спортсменами тієї країни.
4. Є ціла лінія карабінів СКС (Yugo PAP M59/66) що проходить через доступну ліцензію C&R.
5. Можливі чисельні модуляції.
6. Можлива купа вдосконалень карабіну, хоча й не все вартує використння.
"Пісні зітхання"
1. СКС найдешевший з напів-автоматів, але не з карабінів. Найдешевший не означає дешевий. На момент карабін СКС у ідеальному стані коштує коло 500 доларів, приблизно так само як і набагато якісніший напів автомат С93 побудований на базі Хеклер і Кох НК43.
2. Не всі СКС потрапляють під закон C&R. Якщо брати до уваги специфіку цього закону, то до списку потрапляють лише зразки СКС у оригінальному комплекті й модуляції, у якій вони були під час виготовлення. Заміна деталей на більш досконалі розцінюється як порушення законодавства. Зрештою в подібнім немає нічого страшного: при бажанні усі старі частини можна поставити назад й карабін знову отримає статус C&R. Але більшість американців не надто цим переймаються, тому добра більшість того, що стоїть в склепах вже давно пройшла конверсію не на користь привілейованого статусу.
3. Є кілька країн виробників СКС. Най-якісніша модель звичайно радянського виробництва. Однак на заході їх обмаль і коштують вони по ціні карабіну типу АR-15 нижнього спектру. Такі карабіни є більше колекційною екзотикою, аніж зброєю на тренування. За ними йдуть хінці, що потрапили до ЗДА й Канади через експортний концерн NORINCO, який вславився своїм скандалом з адміністрацією Клінтона й повністю мусів зневодити ринок запчастин. Це є вагомим мінусом, тому що, незважаючи на "естетичний" вигляд, хінський СКС таки може поломитися особливо у газовідводнім відділі, ремонт коштуватиме грошей, а запчастин нема, бо розміри не пасують до радянського й югославського варіантів. Третім йде СКС виробництва Югославії. Штука не зла, хоча вславилася своїм диким "писком", адаптором до міномету. Якості стрільби цей пристрій не додає, заміна на нормальний вогнегасник (flash suppressor) йде до конфлікту з законодавством, так само як і відкрyчування баґнету дуже невдалої конструкції.
5. Напів автоматичний механізм карабіна й невисока ціна зразків низької якості робить його улюбленою забавкою різних "міліцій" разом з калашом. І хоча вони вкористовують здебільшого радикально модифіковані кріси, особливого розслаблення у потенційнім спілкуванні зі службами правопорядку товариству це не додає.
Висновок: карабін СКС може цілком заступити до використання, якщо добре розрулити усі питання пов'язані з його мінусами.
No comments:
Post a Comment