Sunday, July 18, 2010

Я Зовуся Гайдамака: Сині Сподні, Жовта ...


У класичній біології є два знані види мімікрії: Бейтса та Мюллера. Різняться вони між собою тим, що згідно першої, муха приймає вигляд шершня, для того, щоб відлякувати хижаків. Шершень, з іншого боку,  має такі самі яскраві жовті відзнаки, як і оса, що є прикладом мімікрії Мюллера.   До якої категорії можна віднести молодих людей, які демонструють вулицями українських міст у польових одностроях бундесверу, часом вбравши на голови червоноармійські шоломи та узявши до рук наспіх збиті й розфарбовані партійною символікою щити? Тягне на мімікрію Бейтса. Та, на жаль, існує ще й третій, не дуже відомий, вид мімікрії,  до якого потрапляють молоді люди, чиї серця сповнені патріотизмом, а голови інтернетним мотлохом. Це мімікрія Вавілова. Її прикладом є бур'яни, що пристосовуються під зовнішній вигляд культивованих рослин для того щоб уникнути мотики садівника. Не зважаючи на відверте копіювання стилю правих режимів часів другої світової війни, київський ОМОН ще ні разу не переплутав хлопців з мітингів ні з бундесвером, ні з Отто Скорцені, ані з парамілітарною організацією, яку слід не в банальний спосіб кийками по нирках товкти та за руки-ноги до автозаків закидувати, а обережно відловлювати за допомогою анти-терористичних відділів МВС.

No comments:

Post a Comment