Спорт для Справжніх Гуцулів

Багато хто не може поєднати в уяві особу селепка у військовім однострої та вогонь олімпійців. В подібних людей єдиний "вогонь", що поєднується з військовими, це хіба напалм. Проте,  ні для кого не є особливою несподіванкою побачити під час репортажу з олімпійських ігр людей з рушницями й на лижах. Біатлон не є екзотикою в наші часи. Мало  хто знає — це лише один з багатьох видів змагань, що набули великої популярності на Oлімпіадах Європи  міжвоєнних часів.  Мало хто знає, що тоді існували, a власне й сьогодні не відбули на Марс, Військовий Пентатлон i Військовий Лижний Патруль  (спрощеним варіантом якого став сьогоднішній біатлон). І хоча вже давно на зимових олімпіадах не побачити змагань єґерського типу , їх правила й устав занесені до олімпійського законодавства в розділі "Лижний Спорт"  в відділі номер 5.  Тим не менш,  навіть,  знаменитий  колись мов Tour de France, швейцарський гірський Patrouille des Glaciers вже не збирає вболівальників з доброї половини світу.

Американський учасник Пентатлону на Олімпіаді у Моріцу (Швейцарія), зверніть увагу на "спортовий" костюм

Друга Світова Війна й Війна Холодна не сприяли популярності видів спорту, що асоціюються у суспільстві  з військовим фахом.  Постколоніальне збільшення олімпійської спільноти за рахунок країн третього світу теж здебільшого  не пішлo на користь селепкам-олімпійцям, якщо не рахувати країн з Євразії таких як Індія чи Південна Корея. Сьогодні змагання в стилі Ареса  проводяться майже виключно серед професійних військових,  і лише в деяких країнах є цариною цивільної спільноти.

реклама рушниць фірми Вінчестер 40-х років

Окрім присмаку екзотики час привніс й інші зміни до військових одноборств. Наприклад, під час Мюнхенської Олімпіади 1936-го року, учасники пентатлону були вбрані у військові однострої своїх країн. На полі змагання зібралися люди, долею яких було зійтися у справжньому, смертельному герці лише через кілька років. До війни, oднією з комплектуючих пентатлону було змагання у конному спорті. Сьогодні,  військовi спортсмени зазвичай вбираються за цивільною модою, а кавалерію замінив біг на 8 кілометрів.

Команда з Військового Патруля Веймарської республіки, Олімпіада 1928

Якщо ви хочете побачити Military Ski Patrol, або Військовий Лижний Патруль, то слід шукати за ним у Західній Європі, зокрема у Німеччині, Англії, Швейцарії та Голандії.  Кожна команда складається з чортирьох членів, з яких один призначається лідером. Це спрощений варіант від старої традиції. На початках команда складалася з офіцера,  унтерофіцера, або фенріха (прапорщика) та двох солдатів. Офіцер мав керувати командою під час пересувань, був озброєний пістолетом, але не міг приймати участі у стрільбі по мішенях (так само як і лідер команди сьогодні), що велася зі службових карабінів,  здебільшого замінених сьогодні на спортові гвинтівки 22-го калібру кшталту Anschütz.  Згадка про використання табельної зброї у Військовім Патрулі залишилася й понині у офіційних правилах спорту, що забороняють використовувати "трасерних й бронебійних куль". Можна ще уявити трасер в мілкашці, однак бронебійний?!  Солдати й сержант повинні були мати рюкзаки вагою не менш від 25 кілограмів. Це правило збереглося у інших видах військової атлетики, але y сучаснім Патрулі здебільшого відмінене.  Саме змагання складалося з лижних перегонів і стрілянини по мішенях, що власне й послужило фундаментом для сучасного біатлону.  Дистанція переходу у обох видах спорту становить приблизно 30 кілометрів. Однак рутина Патруля є набагато різноманітнішою й не залежить від стандартних лижних маршрутів, змушуючи учасників час від часу чіпляти лижі за плечі та дертися через місцевість де снігом навіть не притрусило. В деяких видах змагань додаються додакові випробування на зразок Stretcher Race, де одного з членів команди проголошують пораненим, а решта мають його нести  на санітарних ношах.  Окрім того завданням офіцера (а інколи й сержанта) є прокласти правильний маршрут за допомогою компаса й мапи.

 Репортаж з BritishForcesNews, Лютий 2010 року

(репортаж по темі починається з 1:31)

Здебільшого змагання відбуваються у гірській місцевості. До речі,  цікавим історичним фактом є що солдати з Чехословацьких  команд, які брали участь у Патрулі на Олімпіаді 1924-го та 1928-го років, добиралися з гаpнізонів розташованих серед іншого й Карпатської  Руси, що сьогодні є Закарпатською областю України.

Перші олімпійські змагання з Військового Патруля відбулися під час Олімпіади 1924-го року у Шамоні (Франція). Останній раз змагання відбулися у 1948-ім році, але мусіли вибути з програми Олімпіад через непорозуміння правил деякими країнами учасницями. Після цього Патруль був замінений Біатлоном у програмі змагань, хоча й не втратив свого почесного статусу олімпійського виду спорту.